третій вимір

1. n

1) третина; третя частина

2) (the third) третє число

3) третій (про людину)

4) третій учасник гри

5) трійка (оцінка)

6) муз. терція

7) pl товар третього сорту; товар низької якості

8) третій клас (транспорту)

9) pl юр. третина майна померлого чоловіка, що переходить дружині

10) астр. шістдесята частка секунди

11) фін. третій зразок переказного векселя (тж third of exchange)

2. adj

1) третій (числом)

2) що становить третю частину; що дорівнює третій частині

3) третій (черговий)

4) третьосортний, низької якості

3. num

4. adv

третім

5. v

1) ділити на три частини

2) бути третім

* * *

1) ( the third) третє ( число)

2) третій ( людин)

3) третій учасник гри

4) трійка ( оцінк)

5) третя частина; одна третя, третина

6) ступінь бакалавра з відзнакою третього ступеня

7) aмep. третя швидкість

8) мyз. терція

9) pl товар третього сорту, низької якості

10) звичн. pl; юp. третина майна, що переходить до дружини померлого чоловіка

11) шістдесята частка секунди ( одиниця виміру плоских куті)

12) eк. третій зразок перекладного векселя (тж.- of exchange)

1) третій ( по рахунку)

2) третій (з тих, що йдуть один за одним)

3) третьосортний, низької якості

4) третій (за величиною, значенню)

5) гpaм. третій

1) ділити на три частини

2) бути третім

3) виступати третім на користь (законопроекту, пропозиції); підтримувати

1) ( the third) третє ( число)

2) третій ( людин)

3) третій учасник гри

4) трійка ( оцінк)

5) третя частина; одна третя, третина

6) ступінь бакалавра з відзнакою третього ступеня

7) aмep. третя швидкість

8) мyз. терція

9) pl товар третього сорту, низької якості

10) звичн. pl; юp. третина майна, що переходить до дружини померлого чоловіка

11) шістдесята частка секунди ( одиниця виміру плоских куті)

12) eк. третій зразок перекладного векселя (тж.- of exchange)

1) третій ( по рахунку)

2) третій (з тих, що йдуть один за одним)

3) третьосортний, низької якості

4) третій (за величиною, значенню)

5) гpaм. третій

1) ділити на три частини

2) бути третім

3) виступати третім на користь (законопроекту, пропозиції); підтримувати

и Нацелять нацелить націлювати и націляти, націлити що и чим на (в) кого, в (на) що и кого, що, (удачно) налучати, налучити чим в кого и кого, (в) що, (преимущ. о пушке ещё) нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вимірювати и виміряти, вимірити (гармату) на що, (о мног.) понацілювати и понаціляти, повимірювати, понарих[ш]товувати; срв. Наводить 2 и см. ещё ниже -ться 2. [Добре націляй (у яблуко), щоб збив за першим разом (Грінч.). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.)]. Нацеленный - націлений, налучений, нарих[ш]тований, вимірений, понацілюваний, повимірюваний, понарих[ш]товуваний. -ться -

1) (стр. з.) націлюватися, бути націлюваним, націленим, понацілюваним и т. п.;

2) націлятися и націлюватися чим на (в) кого, в (на) що, наміряти(ся), наміритися ким на (в) кого. [Що тільки націлиться (стрілець), заяць і є (ЗОЮР I). Ножем у груди він дівчині наміряє (Грінч.). Стрілець ще намірився в третій раз (Рудч.)];

3) (вдоволь, сов.) націлятися, націлитися, налучитися на (в) кого, в (на) що, наміря[и]тися на (в) кого, попоціляти (досхочу) и т. п.

* * *

несов.; сов. - нац`елить

ком. 1. норма; розмір; 2. курс; ціна; 3. ставка; тариф; 4. відсоток; пропорція; частка; коефіцієнт; 5. темп; швидкість; частота; ступінь; частотність; 6. місцевий податок (у Великобританії); 7. сорт; ґатунок; категорія

вимір, розмір, показник, межа, міра та ін. точки відносного підрахунку якої-небудь суми, вартості, витрати тощо

═════════■═════════

absenteeism rate коефіцієнт прогулів; absorption rate ставка поглинання накладних витрат; accession rate темп приросту • відносний приріст чисельності робочої сили; accident rate частота нещасних випадків; accident frequency rate коефіцієнт травматизму; accuracy rate показник точності; actual burden rate фактична ставка накладних витрат; actual operating rate коефіцієнт фактичного використання виробничої потужності; adoption rate темп сприймання; advance booking rate тарифна ставка за попереднє замовлення; adjusted rate стандартизований коефіцієнт • скоригований коефіцієнт; advertising rate рекламний тариф • рекламна ставка; agreed rate домовлений відсоток • домовлена ставка; airfreight rate тарифи повітряного вантажного перевезення • тарифи вантажного авіаперевезення; all-commodity rate тарифи для всіх вантажів; all-in rate ставка, яка включає все; all-plant burden rate загальнофабрична ставка накладних витрат; alternative rates альтернативні тарифні ставки; amortization rate норма амортизації • норма погашення кредиту • відсоток сплати боргу; annual rate річний показник • річний рівень; annual average growth rate середньорічний темп зростання; annual capital-turnover rate річний коефіцієнт оборотності капіталу; annual interest rate річний відсоток; annualized percentage rate (APR) ставка відсотка за річним обрахуванням; annual production rate річна продуктивність; any-quantity rate тариф для будь-якої кількості вантажу; area rate зональний тариф; asset growth rate темпи зростання активів; attrition rate інтенсивність витрачання • коефіцієнт зменшення (чисельності працівників); average rate середня норма • середня ставка • середня тарифна ставка; average post-tax profit rate середня норма прибутку після сплати податку; average tax rate середня податкова ставка; average weighted rate середньозважена ставка; awareness rate ступінь обізнаності • ступінь поінформованості; backhaul rate тариф зворотного пробігу; baggage rate багажний тариф; bank rate облікова ставка банку • банківська ставка • банківський відсоток; base rate основна ставка; basic rate базова ставка • основна ставка; basing rate початковий тариф • вихідний тариф • базовий тариф; benefit reduction rate норма скорочення пільг; berth rate фрахтова ставка; birth rate коефіцієнт народжуваності; blanket rate єдиний тариф • акордна ставка; blanket burden rate єдина ставка накладних витрат • середня ставка накладних витрат; blend rate реальна відсоткова ставка • прибутковість фінансового інструменту; block meter rate ступінчасто-пропорційний тариф; bond rate курс облігацій; bonus rates нормативи нарахування премій; borrowing rate ставка відсотка на позичений капітал; brand rates ставки за багатомарочність; bridge rate проміжний тариф • перехідний тариф; budgeted factory-overhead rate кошторисна ставка розподілу фабричних накладних витрат; bulk rate тариф за розсилання великих партій; bulk cargo rate тариф на вантаж навалом; burden rate норма розподілу накладних витрат • відношення накладних витрат до витрат на оплату праці; buyer's rate курс покупця; buying rate курс покупця; cable rate курс телеграфних переказів; call rate ставка онкольних позик; call loan rate ставка відсотка онкольної позики; capacity rate коефіцієнт потужності • питома вантажомісткість судна; capitalization rate коефіцієнт капіталізації • норма капіталізації • відсоткове відношення доходу до капітальних затрат; carrier rate фрахтова ставка; case rate сума витрат з розрахунку на ящик; cash rate готівковий курс; ceiling rate гранична норма відсотка; central rate центральний курс • центральний валютний курс; check rate чековий курс • курс купівлі чеків; checkoff rate норма відрахувань; cheque rate чековий курс • курс купівлі чеків; class rate класний тариф; clearing rate розрахунковий курс; closing rate курс на момент закриття біржі • заключний курс; combination rate комбінований тариф; combined rate комбінована норма (розподілу накладних витрат); commission rate розмір комісійних • комісійні ставки; commodity rate спеціальний тариф на перевезення масових вантажів; common freight rate загальна фрахтова ставка; composite rate складна ставка; consolidated rate повна погодинна ставка; constant rate постійна інтенсивність • постійний коефіцієнт; consumption rate норма споживання • темпи споживання; container rate контейнерна ставка; contract rate договірний тариф; conventional rate домовлений відсоток; conversion rate курс конверсії • переказний курс • курс переказу; corrected rate виправлена ставка • скоригований коефіцієнт; cost rate ставка витрат • ставка накладних витрат; cost centre burden rate ставка накладних витрат для даного центру обліку; cost-per-thousand rate тариф з розрахунку на тисячу рекламних контактів; coupon rate ставка купона • купонна ставка; cover rate тариф за розміщення реклами на обкладинці; credit rate ставка за кредитом; crude rate загальний коефіцієнт; cumulative rate сумарний коефіцієнт; curb rate курс позабіржового ринку • курс чорного ринку; currency rate курс валюти • валютний курс; current rate поточна ставка • поточний курс • курс дня; customer rate сума витрат з розрахунку на клієнта; customs rate ставка митного тарифу; cut rate тариф зі знижкою • знижка; daily rate одноденна ставка; daily wage rate поденна ставка заробітної плати; death rate коефіцієнт смертності; deferred rate відстрочена ставка; demand rate обсяг потреби • курс покупців • обсяг попиту; departmental overhead rate норма накладних витрат цеху • цехова ставка накладних витрат; deposit rate ставка відсотка за вкладом • ставка за депозитом; depreciation rate норма амортизації • норма зношення; development rates темпи розвитку; differential rate диференційний тариф; discharging rates ставка на розвантажувальні роботи; discount rate ставка дисконту • дисконтний відсоток • коефіцієнт дисконтування • ставка дисконтування • облікова ставка; discountable rate тариф, з якого надається знижка; dispatch rate ставка на відправлення; dividend rate розмір дивіденду • норма дивідендів; divorce rate відсоток розлучень; dollar rate курс долара • доларовий курс; double exchange rate подвійний валютний курс; downtime rate коефіцієнт перестою; drawing rate курс продавців; driving rate пропускна спроможність за одиницю часу; dual rate подвійна ставка; dual prime rate подвійна базова ставка; duty rate митна ставка; earned rate погодинна заробітна плата • погодинна зарплата • фактичний тариф; earning rate норма виручки; economic rate економічний темп; economic expansion rate темп економічного зростання; effective rate реальна відсоткова ставка • фактична ставка; effective annual rate фактична ставка, яка виплачується щорічно; effective exchange rate ефективний валютний курс; effective interest rate фактична ставка відсотка • прибуток на момент сплати; effective tax rate ефективна податкова ставка; employment rate рівень зайнятості; equilibrium exchange rate рівноважний валютний курс; equilibrium growth rate темп рівноважного зростання; equitable rate справедливий розмір премії; error rate відсоток помилок • частота повторення помилок; estimated rate орієнтовна оцінка; evaluated wage rate тариф заробітної плати • тарифна ставка, визначена за оцінкою робіт; exchange rate; existing rates чинні ставки; exorbitant rate надмірна ставка; exorbitant interest rate надмірна ставка відсотка; expansion rate темп росту; expenditure rate швидкість витрачання • швидкість витрат; export rate експортний тариф • тариф для експортних вантажів; failure rate частота відмов • частота пошкоджень • частота невдач; fair rate пільговий курс • задовільна ставка; fallback rate відступна (мінімальна) ставка; favourable rate сприятлива ставка; final rate остаточний показник; fixed rate встановлена ставка • фіксована ставка • тверда ставка • твердий курс; fixed exchange rate встановлений курс валюти • фіксований курс валюти; fixed interest rate встановлена ставка відсотка • фіксована ставка відсотка; fixed royalty rate твердий розмір авторського гонорару • твердий розмір ліцензійної винагороди • твердий розмір платні винахідникові; flat rate однакова ставка • єдина ставка • єдиний курс; flexible exchange rate гнучкий курс валюти; floating rate плаваючий курс; floating exchange rate плаваючий валютний курс; floating interest rate плаваюча відсоткова ставка; fluctuating rate курс, що коливається; foreign exchange rate; forward rate курс за строковою угодою; free exchange rate валютний курс, що не контролюється • валютний курс, що не встановлюється урядом • вільний (ринковий) валютний курс; freight rate вантажний тариф • фрахтова ставка; future rate майбутня ставка • майбутній курс; general rate загальний коефіцієнт • загальна ставка; going rate поточний курс • звичайна ставка • поточний рівень цін • поточна ставка; going market rate поточний ринковий курс • поточний ринковий валютний курс; going wage rate чинна ставка зарплати • чинна ставка заробітної плати; goods rate вантажний тариф; gross rate максимальний тариф • валовий тариф; group rate груповий тариф • групова ставка; growth rate темп зростання • темп приросту; guaranteed rate гарантована ставка; guaranteed hourly rate гарантована ставка погодинної заробітної плати; guaranteed wage rate гарантована ставка заробітної плати • гарантована ставка зарплати; handling rate норма обробки вантажу; high rate висока ставка • високий тариф; higher rate підвищений курс; hiring rate темп набору робочої сили; hotel rate вартість одного дня перебування в готелі; hourly rate погодинна ставка; hourly wage rate погодинна ставка заробітної плати; hurdle rate мінімальна ставка прибутку; illiteracy rate відсоток неграмотного населення; import rate імпортний тариф • тариф для імпортних вантажів; incapacity rate показник непрацездатності; income tax rate ставка прибуткового податку; increment rate відсоток приросту; inflation rate темп інфляції; insurance rate страхова ставка • ставка страхової премії; interbank rate міжбанківська ставка відсотка; interest rate відсоткова ставка • процентна ставка; interruption rate частота переривання обслуговування; inventory carrying charge rate вартість збереження запасів • ставка оплати за збереження запасів; investment rate темп зростання капіталовкладень • норма інвестування; job rate виробнича норма; jobless rate відсоток безробітних; jockeying rate частота переходу з однієї черги в іншу; joint rate комбінований тариф; key rates основні ставки; labour rate ставка заробітної плати; labour turnover rate коефіцієнт обороту робочої сили; lending rate ставка позичкового відсотка; line rate тариф за рядок • рядковий тариф; literacy rate відсоток грамотного населення; loan rate відсоткова ставка позики; local rate місцева ставка; Lombard rate ломбардна ставка; low rate низька ставка; lower rate знижена норма; machine-hour rate норма витрат на машино-час; machine-hour burden rate ставка накладних витрат на машино-час; manufacturing labour rates ставки заробітної плати робітників на виробництві; marginal rate гранична ставка; marginal tax rate гранична ставка податку • гранична податкова ставка; marine rate ставка морського страхування вантажу; marine transport rate морський тариф; market rate ринкова ставка • ринковий курс; material consumption rate норма витрат матеріалу; material cost burden rate ставка накладних витрат, що відносяться на матеріали; maturing rate термін оплати • наступний термін платежу • коефіцієнт терміну платежу; maximum rate максимальна ставка; maximum tax rate максимальна ставка податку; mean annual rate середній річний показник • середньорічний показник; memory rate швидкість запам'ятовування; mileage rate плата за перевезення, що обраховуються в милях; minimum rate мінімальна ставка; moderate rate помірна ставка; monetary exchange rate грошовий курс; money market rate ставка відсотка на грошовому ринку; monthly rate місячна норма • місячна ставка; mortality rate коефіцієнт смертності; mortgage rate відсоткова ставка за заставною; multiple rate множинний курс; multiple exchange rates множинні валютні курси; national rate національна ставка; negative interest rates негативні відсоткові ставки; net rate чистий тариф; network rate мережний тариф; new-product failure rate рівень невдач нових товарів • показник відмови функціонування • показник браку; nominal interest rate номінальна ставка відсотка; nominal wage rate номінальна ставка заробітної плати; non-discountable rate тариф, з якого не надається знижок; normal spoilage rate нормативний відсоток браку; obsolescence rate ступінь старіння • швидкість старіння; offered rate пропонований курс • пропонована ставка; official rate офіційна ставка • офіційний курс; official exchange rate офіційний обмінний курс; one-time rate разовий тариф • одноразовий тариф • тариф за разове користування; open rate змінний тариф; opening rate курс при відкритті біржі; open-market rates ставки відсотка відкритого ринку; operating rate коефіцієнт використання виробничої потужності • показник діяльності; output rate норма виробітку • продуктивність; overhead rate ставка накладних витрат; overnight rate ставка відсотка одноденного вкладу • добова ставка; overtime rate розмір винагороди за понаднормову роботу; page rate тариф за шпальту • ставка за шпальту; parallel rate ринковий курс валют; par exchange rate валютний паритет; parity rate паритетний курс; par price rate курс цінного папера; participation rate норма участі; passenger rate пасажирський тариф; pay rates ставки заробітної плати; pegged rate штучно підтримуваний валютний курс; penalty rate штрафна (підвищена) ставка • розмір штрафу; penetration rate ступінь впровадження • ступінь проникнення; per diem rate добова ставка • поденна ставка; performance rate норма виробітку • рівень продуктивності • рівень виробітку; piece rate ставка відрядної заробітної плати; population growth rate темп зростання населення; port rates портові ставки; postal rate поштовий тариф; poverty rate рівень бідності; preemptive rate тариф за негарантований час; preferential rate пільгова ставка • пільговий тариф; premium rate розмір премії • норма преміальної виплати; prevailing rate чинна ставка • загально-поширена ставка; prime rate базова ставка • ставка для першокласних грошових зобов'язань; prime cost burden rate ставка витрат, які належать до прямих виробничих витрат; priority rate пріоритетна ставка; private market rates ставки приватного ринку; probability rate показник ймовірності; product failure rate відсоток товарних невдач • показник відмови функціонування товару • показник товарного браку; production rate продуктивність • виробництво • норма виробітку; profit rate норма прибутку; profitability rate норма рентабельності • норма прибутковості; profit growth rate темпи зростання прибутку; proportional rate пропорційний тариф; provisional rate умовний показник • попередній показник; published rate опублікований тариф; purchase rate частота покупок; radio rate тариф на радіорекламу; rail rates ставки залізничних тарифів; railway rate залізничний тариф; reaction rate швидкість реакції; real interest rate реальна ставка відсотка; recall rate норма вилучення; redemption rate відсоток сплати • норма сплати; reduced rate знижений тариф • знижений курс • пільгова ставка; regional rate місцевий тариф • місцева ставка • районна ставка • регіональна ставка; regular rate стандартний тариф; renewal rate ставка за пролонгованими онкольними позиками; rent rate ставка орендної плати; replacement rate коефіцієнт заміщення; repurchase rate частотність повторних покупок; retail rate роздрібний тариф • роздрібна ставка • тариф для роздрібних торговців; risk-free rate без-ризикова ставка; royalty rate розмір авторського гонорару; sales rate темп збуту; sales growth rate темпи зростання збуту • зростання темпів збуту; sampling rate темп вибору; savings rate норма заощаджень; scrap rate норма відходів; seasonal rates сезонні ставки; second rate другий сорт • другий ґатунок; seller's rate курс продавця; selling rate курс продавців; series rate тариф за серію • ставка за серію; service rate інтенсивність обслуговування; settlement rate розрахунковий курс; share turnover rate оборотність акцій; shipping rate фрахтова ставка; short rate штрафний тариф за недобір; short-term rate короткочасний тариф • короткочасна ставка; short-term interest rate ставка відсотка короткострокових позик; sickness rate коефіцієнт захворюваності; single rate єдина ставка; space rate плата за оголошення • тариф за місце • ставка за місце; special rate особливий тариф • особлива ставка; specified rate номінальний показник • розрахунковий показник; spot rate поточний курс • курс за касовими угодами; stable exchange rate стійкий валютний курс; standard rate стандартний курс • звичайна ставка • основна ставка; standardized rate стандартизований коефіцієнт; starting rate початкова ставка; stevedoring rates ставки портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; stock depletion rate інтенсивність витрачання запасів; stocking rate рівень запасів; stockturn rate інтенсивність оборотності товарних запасів; storage rate рівень запасів; straight-line rate пропорційний тариф • одноставковий тариф; subjective interest rate суб'єктивна відсоткова ставка; subscription rate ставка за передплату; substitution rate норма заміщення; survival rate коефіцієнт виживання • коефіцієнт довголіття; sustainable growth rate темп стійкого зростання; target rate запланована норма • заплановані темпи; target profit rate цільова норма прибутку; tariff rate тарифна ставка; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування • ставка податку; taxation rate податкова ставка • ставка оподаткування; technical interest rate технічна відсоткова ставка; television rate телевізійна ставка • телевізійний тариф; television advertising rate ставка телереклами • тариф телереклами; temporary rate тимчасова ставка; third rate третій сорт • третій ґатунок; throughput rate пропускна спроможність; time rate почасова ставка • почасовий тариф; today's rate курс дня; top rate максимальна ставка; total rate загальний коефіцієнт; traffic rate інтенсивність руху • транспортний тариф; transit rate транзитний тариф; transportation rate транспортний тариф; trial rate ставка зарплати за період освоєння нової моделі; turnover rate швидкість обороту; unacceptable rate неприйнятна ставка; underwriting rate страховий тариф • розмір страхової премії; unemployment rate відсоток безробітних • рівень безробіття; unofficial rate неофіційний курс; utilization rate коефіцієнт використання; vacancy rate відсоток вільних місць • відсоток вільних приміщень; variable rate змінна ставка; variable interest rate змінна ставка відсотка; wage rate ставка заробітної плати; wastage rate норма відходів; wholesale rate оптова ставка • оптовий тариф; world market rates ставки світового ринку; zone rate зональний тариф

═════════□═════════

acceptable rate of profit прийнятна норма прибутку; accounting rate of return (ARR) облікова норма прибутку; at a growing rate у прискореному темпі • в зростаючому обсязі; at a high rate дорого • швидко; at a low rate дешево • повільно; at the rate of розміром • за курсом • за ставкою; average annual rates of change середньорічні темпи зміни; average annual rate of growth середньорічний темп зростання; average rate of operation середня норма завантаження виробничих потужностей; average rate of rent per capital середня норма ренти на капітал; average rate of return середня норма прибутку; below the rate нижче курсу; book-value rate of return балансова норма прибутку; end-of-year rate of operation коефіцієнт використання виробничої потужності на кінець року; expected rate of net profits очікувана норма чистого прибутку; general rate of profit загальна норма прибутку; internal rate of return внутрішня ставка доходу; marginal rate of return on investment гранична норма окупності • гранична норма віддачі інвестицій; marginal rate of substitution гранична норма заміщення • гранична норма заміни; marginal rate of time preference гранична норма часової переваги; marginal rate of transformation гранична норма трансформації; rate applicable чинний тариф; rate base база для обчислення тарифу; rate card тарифний розклад; rate earned on common stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on total assets норма прибутку на капіталовкладення; rate increase підвищення ставки • підвищення тарифу; rate of accumulation норма нагромадження • темп нагромадження; rate of activity рівень діяльності • рівень активності; rate of adjustment швидкість економічного пристосування; rate of allowance розмір зниження ціни • розмір знижки; rate of balanced growth темп збалансованого зростання; rate of change ступінь зміни • темп зміни; rate of charge ставка збору; rate of commission ставка комісійної винагороди; rate of company tax ставка оподаткування компанії; rate of compensation розмір компенсації; rate of competitiveness ступінь конкурентоспроможності; rate of consumption норма споживання; rate of conversion обмінний курс • курс переказу • курс перерахунку; rate of corporation tax ставка корпоративного податку; rate of cover розмір страхової премії; rate of currency курс валюти; rate of customer's order швидкість замовлення споживачем • темп замовлення споживачем; rate of the day курс дня; rate of dependency ступінь залежності; rate of depletion швидкість витрачання запасів; rate of deposit turnover швидкість оборотності депозитів; rate of depreciation норма амортизації • ступінь знецінення; rate of development темп розвитку; rate of discharge швидкість розвантаження • норма вивантаження • норма розвантаження; rate of discount дисконтний курс; rate of dispatch ставка відправляння; rate of drawdown темп зниження; rate of duty ставка мита; rate of earnings норма доходу; rate of economic growth темп економічного зростання; rate of exchange курс закордонної валюти • обмінний курс • курс обміну; rate of expansion ступінь розширення • темп зростання; rate of expenditure розмір витрат; rate of expenses розмір витрат; rate of foreign exchange курс закордонної валюти; rate of freight фрахтова ставка; rate of growth темп зростання; rate of increase темп збільшення • темп приросту • темп зростання; rate of increment темп приросту; rate of inflation темп інфляції • рівень інфляції; rate of insurance ставка страхової премії; rate of interest процентна ставка • відсоткова ставка; rate of inventory turnover швидкість руху товарних запасів • оборотність товарних запасів; rate of investment інвестиційна квота • норма інвестицій; • норма капіталовкладень; rate of issue курс випуску • емісійний курс; rate of levy ставка податку; rate of loading норма навантаження; rate of loading and discharging норма вантажно-розвантажувальних робіт; rate of loss норма втрат; rate of migratory increase коефіцієнт збільшення мігруючого населення; rate of option розмір премії; rate of pay ставка заробітної плати; rate of premium розмір премії; rate of price increases темп зростання цін; rate of production рівень виробництва; rate of profit норма прибутку; rate of profitability норма прибутковості • норма рентабельності • ступінь рентабельності; rate of purchase частота покупок; rate of rebuying частотність повторних покупок; rate of reduction розмір знижки; rate of remuneration розмір винагороди; rate of replacement норма заміщення; rate of return норма прибутку • коефіцієнт окупності капіталовкладень • норма прибутковості • норма віддачі; rate of return on capital норма прибутку на капітал; rate of return on investment норма прибутку на інвестицію; rate of return on net worth норма прибутку на власний капітал • норма прибутку на акціонерний капітал; rate of return regulation регулювання норми віддачі; rate of securities курс цінних паперів; rate of shrinkage норма скорочення; rate of spending темпи витрат; rate of stevedoring operations ставка портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; rate of stockturn норма оборотності товарних запасів • швидкість оборотності товарних запасів; rate of surplus value норма додаткової вартості; rate of tax ставка податку • ставка оподаткування; rate of taxation ставка оподаткування; rate of the day курс дня; rate of throughput продуктивність • виробництво • пропускна спроможність; rate of time preference коефіцієнт часової переваги; rate of turnover швидкість обороту • оборотність; rate of unemployment рівень безробіття; rate of unloading норма розвантаження; rate of underutilization коефіцієнт недовикористання; rate of use коефіцієнт використання; rate of VAT норма податку на додану вартість; rate of wages ставка заробітної плати; rate of wastage норма відходів; rate of wear and tear ступінь зношування; rate of work темп роботи • інтенсивність роботи • продуктивність роботи; rate on credit ставка за кредитом; rate on the day of payment курс на день платежу; rate per hour погодинна ставка; rate per kilometre кілометровий тариф • кілометрова ставка; to accelerate the rate прискорювати/прискорити темп; to apply tariff rates застосовувати/застосувати тариф; to cut rates знижувати/знизити ставку; to determine a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to establish a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/ встановити норму; to fix a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to increase rates підвищувати/підвищити ставку • підвищувати/підвищити курс • підвищувати/ підвищити норму; to maintain high interest rates підтримувати/підтримати високий відсоток; to prescribe rates встановлювати/встановити тариф; to quote a rate призначати/призначити ставку; to reduce a rate зменшувати/зменшити ставку; to revise a rate переглядати/переглянути норму; to set a rate встановлювати/встановити норму; to slow down the rate притримувати/притримати темп • гальмувати темп; to step up the rate of growth збільшувати/збільшити темп зростання • прискорювати/прискорити темп зростання

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.

БАГАТОМІРНІСТЬ - категорія, що виражає множинність незалежних і незвідних один до одного вимірів (аспектів, модусів) буття та форм і принципів пізнання у галузі філософії науки. В історико-філософському контексті вона інколи ототожнюється із категорією плюралізму або виступає як одна з його форм. Хоча історія філософії засвідчує споконвічне протиборство монізму і плюралізму, проте аж до поч. XX ст. у європейській культурі виразно домінувала перша з них. Це домінування позначилося на різноманітних пошуках доконечного фундаменту пізнання й буття, який тлумачився здебільшого як нейтральний досвід (емпіріомонізм), абсолютна ідея (абсолютний ідеалізм) або світ ідеальних сутностей (феноменологія). У друг. трет. XX ст. на перший план виступає філософія плюралізму, багатомірності, розмаїтості. У галузі філософії науки ця тенденція чітко виявилась у введенні в методологію науки принципу багатомірності, фундаментальному обґрунтуванні положень про незалежні один від одного атомарні факти (Вітгениїтайн), про різноманіття подій і форм досвіду (Джеме), про множинність актуальних сутностей і процесів (Вайтгед).

ЛЮБОВ - екзистенціал людського буття, який окреслює найглибше відчуття повноти особистісного буття і переживання цілісності у з'єднанні з іншою особистістю та світом. Саме в Л. найбільшою мірою проявляється принципова відкритість буття людини, що знаменує вихід за межі буденних та граничних ситуацій у метаграничне буття. В укр. мові є декілька слів, які означають Л.: кохання, любощі, милість, власне Л. Цікавим є той факт, що при їх вживанні виникає певна ієрархія. Напр., часовий прояв Л. називають закоханістю, коханням, милістю, а Л. як вічне почуття-цілісність виражається саме словом "Л.". В багатьох культурах Л. пов'язується з безсмертям. Так, напр., в романських мовах у слові "Л." (франц. amur, ісп. amar, італ. amor) безпосередньо проголошується безсмертя. Виходячи з того, що еротична Л. найчастіше пов'язується у більшості мов та культур з Л. як такою, прояви Л. можна класифікувати наступним чином Ц. е: 1) Л. до себе; 2) еротична Л.; 3) надеротична Л. Л. до себе дає можливість кожній людині пережити та усвідомити, що, окрім тілесності, вона має ще духовне та душевне начала. Справжня Л. до себе - це велика праця, зростання та накопичення знань і почуттів, самотворення, яке дає змогу не тільки брати, а й віддавати. Зустріч двох особистостей, що вже вийшли за межі лише Л. до себе та прагнуть більшого, означає еротичну Л. Головним в еротичній Л. є те, що дві особистості з'єднуються в нову цілісність, яка не заперечує, а навпаки, підсилює неповторність та унікальність кожного з них Е. ротична Л. є щось більш відкрите та універсальне, ніж Л. до себе, однак вона може виникнути лише на основі Л. до себе. Людина, що не полюбила себе, нездатна до такого особистісного напруження, як Л. до іншого. У вищих своїх проявах еротична Л. виступає як Л.-цілісність. Така цілісність стає дійсністю не просто як статеве тілесне поєднання, а як співтворчість чоловіка та жінки. Третім - і найбільш універсальним - проявом Л. є надеротична Л., яка виходить за межі егоїзму люблячої пари і відкриває цілісності двох безодню навколишнього світу. Така Л. вбирає у себе всі попередні вияви Л. і, поєднуючись із вірою та надією, може трансцендентувати людину у нову якість. У давньогрецьк. культурі даний вимір Л. отримав назву "агапе". Надеротична Л. складає екзистенційний фундамент Л. до ближнього, позбавляючи останню невротичних та інфантильних деформацій.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ФІЛОСОФІЇ - граничні питання про існування і світ людини. Філософська рефлексія починає із зовнішнього світу і від нього переходить до аналізу людини. Цей перехід від натурфілософії до філософії життя чи філософської антропології повторюється в історії думки декілька разів і постає, за Дильтеєм, як її суттєва закономірність. О.п.ф. знайшли відбиток у структурі і тематиці філософських вчень: про природу, про людину, про знання і методи його отримання, про науки теоретичні, практичні і творчі тощо. Значним підсумком осмислення О.п.ф. стала їх класифікація і розробка Кантом у системі. Кант виділяє чотири питання: 1) Що я можу знати? 2) Що я повинен робити? 3) На що я можу сподіватися? 4) Що таке людина? На його думку, на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія, на четверте - антропологія. Але по суті, вважав Кант, їх всі можна звести до антропології. О.п.ф. звичайно виражаються в суперечності полярних категорій: річ в собі і явище, свобода і необхідність, конечне і безконечне, матеріальне й ідеальне та ін. Різні філософські вчення відрізняються набором таких універсалій, розумінням їх зв'язку і місця у вченні, а отже, і О.п.ф С. лід розрізняти О.п.ф. і принцип філософської системи. Як правило, принцип один; якщо їх декілька у одного мислителя, це є еклектика. У Канта принципом є непізнаваність речей в собі, обмеження знання чуттєвим досвідом. На засадах цього принципу він вирішує проблему пізнання, моральної діяльності, власне, увесь набір сформульованих ним О.п.ф. У Гегеля аналогічні питання розв'язуються на основі іншого принципу - єдності мислення і буття. Саме таким терміном позначає він дану єдність. Ототожнення принципу і О.п.ф. збіднює та спрощує філософську проблематику. В багатоманітності історико-філософського процесу наявна і розмаїтість принципів. Для сучасного стану філософської думки України характерна розмаїтість принципів, бо майже кожен дослідник поєднує фрагменти різних вчень. З огляду на це, такий стан думки є не лише плюралістичним, а й еклектичним. Зрештою, це має і позитивний сенс, оскільки дозволяє засвоїти більший масив філософської культури, осмислити більше коло О.п.ф. Останні ніколи остаточно не вирішуються: адже, за словами Фіхте, яка людина, така і її філософія.

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ - філософська дисципліна, що вивчає культуру у всій багатоманітності її історичних форм та багатогранності структурних специфікацій. Ф.к. необхідно відрізняти від філософії історії, оскільки цикли розвитку культури не збігаються з етапами історичної еволюції, а також від соціології культури, яка вивчає культуру в процесі її емпіричного функціювання в соціумі З. самого початку поняття культури (або аналогічне йому) в стародавній європейській та східній філософській думці означало цілеспрямований вплив людини на природу, виховання людини, слідування певним морально-духовним принципам. Лнтичні софісти та кініки виступили з ідеями критики культури, повернення людини до природи. Китайський даосизм також пропонував відійти від однобічного людського "дао" і повернутися до всеосяжного вищого "дао" Всесвіту. В християнстві, починаючи з раннього, критерієм ставлення до культури стає не природа, а Бог. З друг, пол. XVIII ст. починається новий етап у розвитку філософії культури. Під культурою починають розуміти всю сукупність досягнень у науках та мистецтвах, а в Ф.к. розгортається широке коло досліджень, які потім розгалужуються на філософію мови, філософію міфу, філософію релігії, філософію права тощо. Руссо критикував культуру й цивілізацію за штучне посилення нерівності порівняно з природним станом нерівності у первісному суспільстві. Гердер розглядає культуру в контексті історичного розвитку людства як прояв здібностей людського розуму. Ніцше виходить із твердження про природну антикультурність людини, а культуру розглядає як засіб поневолення й боротьби за владу Ш. пенглер звертається до порівняльного аналізу головних історичних культур, вважаючи кожну з них замкненим організмом із властивим їй життєвим циклом. Тойнбі, продовжуючи розвивати ідею локальних цивілізацій, намагається об'єднати їх єдиним знаменником на кшталт "Граду Божого" Августина. В останній трет. XIX - перш. пол. XX ст. антропологи та етнографи (Тайлор, Боас, Крьобер, Малиновський) досліджували примітивні суспільства з точки зору функціювання їх культурних інститутів, а культура починає розглядатись як цілісність, що ієрархічно впорядковує елементи та системи. Представники культурної антропології почали розглядати культуру як інваріантну стабільну структуру, що є способом збереження, акумуляції й передачі соціального спадку. Фройд розглядає культуру як засіб соціального пригнічення і разом з тим як форму можливої сублімації. Неофройдизм вбачає в культурі знакову систему закріплення психічних переживань К. ассирер та Юнг вивчали символічні властивості культури, зокрема, останній вважав, що певні символи можуть активізувати архетипи колективного позасвідомого. В філософських концепціях постіндустріального суспільства (Велл та ін.) культура виступає важливим засобом гармонізації стосунків як всередині соціуму, так і між людиною і природою.

Флоренський, Павло Олександрович (1882, Євлах, Азербайджан - 1937) - рос. філософ, священик, вчений. Закінчив фізико-математичний ф-т Московського ун-ту (1904). Духовні шукання спонукали його до навчання у Московській Духовній академії, після закінчення якої він розпочав тут викладацьку діяльність (на кафедрі історії філософії), що тривала від 1908 по 1919 р. Магістр богослов'я, редагував ж. "Богословський вісник" (1912 - 1917). Од 1919 р. наукові інтереси Ф. зосереджуються на фізиці, техніці, мистецтвознавстві. Працював у Головенерго, Комітеті електрифікації СРСР; у 1921 р. обраний на посаду проф В. ищих Художньо-технічних майстерень. У 1933 р, арештований, висланий до східносибірського табору, розстріляний на Соловках. Назва головного твору Ф. "Стовп і підвалина Істини" відтворює означення Церкви, що дано у Посланні апостола Павла. Шукання Істини на теренах богослов'я і філософії - головний напрям творчості Ф.; цим шуканням було підпорядковане також духовне осердя його особистості та подвижницького життя. Початковим щаблем на шляху осягнення Істини є сприйняття світу як гріховного буття, "болота" відносності й позірності. Від цього сприйняття відштовхується "логістика", яка спирається на міркування на підставі понять раціоналістичної філософії та правил формальної силогістики. Потому відбувається перехід до щабля "пробабілізму", або сфери міркувань, заснованих на припущеннях (напр., "якщо Істина існує, то вона достеменно є такою...") Н. аслідком осмислення цього щабля є низка вагомих філософських здобутків Ф.: тлумачення істини як "інтуїції - дискурсії", "руху непорушного і непорушного руху", "актуальної безконечності" тощо. Останній, третій щабель осягнення Істини - перехід у сферу "живого досвіду", подвижницької віри, осердям якої є любов. Любов, за Ф., це об'єднавча сила буття, довершеною і дієвою формою якого є Церква - Стовп і підвалина Істини. Хоча Ф. зазнав впливу теорії всеєдності В. Соловйова, його власне "софійне", або "софіологічне", вчення вирізняється самобутністю. Суттєва риса цього вчення - вкоріненість в античній філософській традиції платонізму та християнське потрактування Софії як "іпостасної системи" Божого задуму в світі. Особливістю філософського аспекту софіології Ф. є погляд на Софію як досконалу єдність множинності, опертям якої є любов; одиниці цієї множинності становлять "ідеали особистості", цілокупність яких уособлюється в Софії. "Конкретна матафізика" Ф. - це онтологічне вчення, засноване на поєднанні метафізичного, духовного та чуттєвої сфери буття; втілення духовного в конкретних чуттєвих речах надає особливого - символічного - виміру реальному буттю людини у світі та результатам її творчості. Філософський символізм Ф., що спирався на вирізнення та поєднання духовної і чуттєвої структури буття, наклав свій відбиток на розуміння ним мистецтва та природничих наук.

[br]

Осн. тв.: "Загальнолюдські корені ідеалізму" (1908); "Стовп і підвалина Істини" (1914); "Нариси філософії культу" (1918); "Іконостас" (1922); "Імена" (1923 - 1926); "Аналіз просторовості у художньо-зображальних творах" (1924).

1) опора (шасі)

2) ділянка (маршруту польоту)

3) рівносигнальна зона (радіомаяка)

•

- air leg